Сьогодні свято річки, що обіймає нашу Вінницю — День Південного Бугу


22.05.2020

Сьогодні свято річки, що “обіймає” нашу Вінницю — День Південного Бугу

За рішенням Басейнової ради Південного Бугу — 22 травня, відзначається День Південного Бугу. Замість традиційних урочистостей на узбережжі річки, святкування перейшло в онлайн, започатковано флешмоб зі світлинами Бугу у соціальних мережах.

Південний Буг оспівували у своїх творах Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Михайло Стельмах. Наша річка друга за довжиною після Дніпра і найдовша з тих, що течуть винятково територією України. Південний Буг перетинає територію трьох областей, частково тече в межах Кропивницької області та по її межі з Одеською. Наша річка бере початок в болотах Хмельницької області, розташованих на вододілі між річками Збруч і Случ. Довжина Південного Бугу - 806 км, площа басейну 63 700 км². У верхній ділянці він протікає в низинних і заболочених берегах, з яких лівий берег трохи вище правого. Притоки верхньої ділянки також заболочені. Тут побудовано багато ставків.

Колись річку називали Південний Буг, Бог, рідше Біг. На старовинних мапах 18 століття назву річки вказано саме як Бог. Упродовж століть, різні народи по-своєму називали річку. Давні греки — Гіпанісом або Іпанісом, османи-турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», Слов'яни нарекли річку Богом (в розумінні «багата» або «та, що тече по багатій, родючій землі»). Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси — «кривий», «покручений». Ще, у француза Ґійома Левассера де Боплана, який може вважатись засновником української картографії, вона позначена саме як Бог Руський. Сучасну назву річка отримала випадково. Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, російський геолог Володимир Ласкарєв звернув увагу на існування двох річок з однаковими (як йому здалося) назвами — Буг. Західна річка й справді звалася Бугом, південна — Богом. Проте Ласкарєв не помітив цього і, аби можна було надалі розрізняти річки, наніс їх на карту як Західний Буг і Південний Буг.

На початку XX ст. в басейні Південного Бугу працювало 636 водяних коліс потужністю всього 5 тис. кінських сил. В 1925 -1930 рр. ріка була детально вивчена, розроблено план раціонального використання її в народному господарстві. За планом ГОЕЛРО на Південному Бузі були побудовані перші в Україні Олександрівська ГЕС, потім Тиврівська, Сутиська та інші. Всього в басейні річки споруджено 42 гідростанції, ряд водосховищ, найбільші з них за площею водного дзеркала: Ладижинське, Щедрівське, Гайворонське, Сабарівське, Глибочанське, Сутпське, Новокостянтинівське.

На притоках Південного Бугу створено майже 4 тис. ставків. Сьогодні найвідчутніші екологічні біди Південного Бугу пов'язані саме з теперішніми водосховищами, частина яких (Сандракське, Сутиське, Чернятське, Гайворонське, Вознесенське) поступово перетворюються на антропогенні болота — комплекси, не властиві для середньої та південної частини його басейну.

Проте навіть таке багатовікове та активне використання ресурсів Південного Бугу не змогло знищити його унікальної краси.

Для туристів узбережжя Південного Бугу є справжньою знахідкою. У районі скельного масиву річки Південний Буг, поблизу міста Южноукраїнська на Миколаївщині, можна побачити неперевершені краєвиди. У Первомайському районі Миколаївської області розташована мекка українського рафтингу — село Мигія. Щороку, тисячі туристів приїжджає сюди приборкати пороги Південного Бугу: «Млинний», «Інтеграл» та багато інших. Пороги здебільшого 2-го класу, Млинний поріг — 3-го. Також щороку на Південному Бузі проходять численні змагання з каякінгу, рафтингу та водного туризму. Ще, у плавнях поблизу Миколаєва, росте, можливо, найбільший в Україні очерет — понад 5 метрів заввишки та з діаметром стебла до 16 міліметрів, а деякі мешканці прибережних сіл Миколаївщини, наприклад, Костянтинівки, на початку 2010-х років, використовують річкову воду для пиття та приготування їжі. Задля цього, взимку, відстояну воду помпами закачують у муровані басейни з якимось срібним виробом, відтак використовують цілий рік і живуть понад 80 років.


Читайте також:

  ВІТАЄМО НА ОФІЦІЙНОМУ ВЕБ-САЙТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖРИБАГЕНТСТВА У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ


  Наказ від 16.03.2020 № 20-O «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2020 році»


  КАРТА ДОЗВОЛЕНИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ ВИЛОВУ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ПІД ЧАС НЕРЕСТУ У 2020 РОЦІ


  При якому тиску клює риба?
При якому тиску клює риба? Справжня риболовля не тільки захоплююча, але й складна. Для того щоб домогтися в ній успіху, необхідно знати погодні умови, при яких риба буде добре клювати. Також потрібно вміти вибирати водойму, а вірніше, рибні місця на ньому. Доведено ... >>>

  Цікаві факти про річку Десна
Цікаві факти про річку Десна Друга за величиною притока Дніпра, яка впадає в нього з лівого берега. Довжина 1130 км (у межах України - 591 км), площа басейну - 88,9 тис. км2. Бере початок на Смоленській височині. По території України річка протікає від с.Муравья і ... >>>

  До уваги суб’єктів господарювання та користувачів водних біоресурсів, які здійснюють рибогосподарську діяльність відповідно до вимог Режимів рибогосподарської експлуатації водойм (СТРГ)
До уваги суб’єктів господарювання та користувачів водних біоресурсів, які здійснюють рибогосподарську діяльність відповідно до вимог Режимів рибогосподарської експлуатації водойм (СТРГ) Доводимо до Вашого відома, що рибогосподарська діяльність на водоймах області суб’єктами господарювання повинна здійснюватись з дотриманням низки законів та підзаконних актів, які регламентують відносини у сфері рибогосподарської ... >>>

  Відокремлення Міністерства екології від Міністерства енергетики
Відокремлення Міністерства екології від Міністерства енергетики Кабінет Міністрів України на засіданні 27 травня ухвалив постанову про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади і розмежування повноважень у сферах енергетики та охорони навколишнього середовища. Прем’єр-міністр Денис ... >>>

  Цікавинки про рибу вівсянка
Цікавинки про рибу вівсянка Вівсянка (Leucaspius delineatus delineatus Heckel) - поширена на території Центральної та Східної Європи від Рейну до Волги та від басейну Північної Двіни до Закавказзя. Звичайна в річках басейну Чорного та Каспійського морів, зустрічається ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648.

Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області

Адреса: 21050, м. Вінниця, провулок Селянський, 9

тел.:+38 (0432) 67-12-34 , тел/факс:+38 (0432) 67-12-40

E-mail: vn.rp@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

f y t t